У травні працювала на дистанційних курсах вчителі в он-лайні
Ось деякі посилання для роботи
 Календар роботи групи

Документи для роботи

Класний журнал
Урок геометрії
Тригонометрія

А так я проводжу вільний час

профільна освіта

Нині гостро відчувається соціальна потреба у створенні моделі сучасної школи. Видатний педагог Софія Русова влучно висловилась: «Колись мертва, формальна, лицемірна школа мусить впасти, а на її руїнах має утворитися, народитися нова, живуча і життєва, правдива і весела школа праці, школа соціального виховання, збудована на пошані і розумінні громадських обов’язків кожною дитиною, кожним учнем нової школи». Як зазначає І.Л. Лікарчук школа минулого зорієнтована на уніфікацію навчального процесу, «усереднену» особистість як результат педагогічної дії. «Усереднена» школа не давала дітям усього спектру освітніх послуг і програм, не враховувала їхніх здібностей та інтересів.

  Нова школа – це школа культури життєвого самовизначення. Нова школа навчає дитину, як скласти свою життєву програму, як пізнавати себе, як визначити своє життєве кредо, мету життя, самоаналізу, як планувати, як організовувати діяльність для досягнення визначених цілей. У новій школі мають бути створені максимально сприятливі умови для прояву та розвитку здібностей і таланту дитини, її повноцінного життя на кожному з вікових етапів, для її самовизначення. Нова, ненасильницька система виховання має ґрунтуватися на самодіяльності, ініціативі, вільному виборі напрямів.

  Школа ХХІ століття – це школа, в якій повинні реалізовуватись нові ідеї щодо організації освіти. У реформуванні середньої освіти в Україні в даний момент найактуальнішою проблемою є впровадження профільного навчання. Нова школа має функціонувати як профільна. Це створюватиме сприятливі умови для врахування індивідуальних особливостей, інтересів і потреб учнів, для формування у школярів орієнтації на той чи інший вид майбутньої професійної діяльності. На думку Ю.М. Колягіна профільна школа найповніше реалізує принцип особистісно орієнтованого навчання, що значно розширює можливості учня у створенні власної освітньої програми.

  Профільне навчання – вид диференційованого навчання, який передбачає врахування освітніх потреб, нахилів та здібностей учнів і створення умов для навчання старшокласників відповідно до їхнього професійного самовизначення, що забезпечується за рахунок змін у цілях, змісті та структурі організації навчання зазначається в Концепції математичної освіти 12-річної школи .

  Профільне навчання повинне забезпечувати загальноосвітню підготовку учнів, глибоку їх допрофесійну готовність із формуванням стійкої орієнтації на продовження навчання. Професійну ж підготовку отримує невелика кількість випускників шкіл, які навчаються за окремими спеціальностями у міжшкільному навчально - виробничому комбінаті, професійному ліцеї чи окремих школах.

  Зміст профільної освіти і методи навчання обумовлені цілями, а цілі – якостями особистості випускника, його моделлю, яка в свою чергу детермінується змінами соціально-економічних умов життя суспільства, вважає Б. Біляк. Отже, зміст профільної освіти прямо пов’язаний з формуванням стійкої системи соціально значущих якостей особистості.

  Мета профільного навчання – забезпечення можливостей для рівного доступу учнівської молоді до здобуття загальноосвітньої профільної та початкової допрофесійної підготовки, неперервної освіти впродовж усього життя, виховання особистості, здатної до самореалізації, професійного зростання й мобільності в умовах реформування сучасного суспільства. Згідно з Концепцією профільного навчання в старшій школі, воно спрямоване на набуття старшокласниками навичок самостійної науково-практичної, дослідницько-пошукової діяльності, розвиток їхніх інтелектуальних, психічних, творчих, моральних, фізичних, соціальних якостей, прагнення до саморозвитку та самоосвіти.

  Досить влучно звучать слова Жозефа де Местра[1], що стосуються глибинних основ і самої суті одного з найважливіших напрямів сучасної реформи, а саме переходу до моделі профільної школи (профільного навчання у старших класах). Граф Жозеф де Местр писав міністру просвіти Росії О.К.Розумовському з приводу багатопредметної програми Царськосільського ліцею: «Зверніть увагу, п. граф, на мудрість наших предків. Оскільки всі повинні вміти добре мислити, добре говорити і  добре писати, вони обмежили загальну освіту цими трьома пунктами. Потім кожний приймав своє рішення і віддавався тій окремій науці, котра була йому потрібна. Ніколи вони не думали, що треба було б знати хімію, щоб стати єпископом, чи математику, щоб бути адвокатом. Початкова освіта не виходила за рамки, котрі я зобразив. Так були виховані Копернік, Кеплер, Галілей, Декарт, Ньютон, Лейбніц, обидва Бернуллі, Фенелон, Боссюе та багато інших». Мотивування навряд чи втратило у своїй актуальності: «Немає більш надійного методу привити назавжди відразу до науки нещасної молоді, у якої голова буде завжди завалена і, так би мовити, засмічена цією колосальною купою неперетравлених знань, чи, що ще гірше, наповнити її всіма пороками, які  завжди тягнуть за собою верхоглядність, не врівноважуючи їх ані найменшими перевагами».

Основними завданнями профільного навчання є:

створення умов для врахування й розвитку навчально-пізнавальних і професійних інтересів, нахилів, здібностей і потреб учнів старшої школи  в процесі їхньої загальноосвітньої підготовки;

виховання в учнів любові до праці, забезпечення умов для їхнього життєвого і професійного самовизначення, формування готовності до свідомого вибору й оволодіння майбутньою професією;

формування соціальної, комунікативної, інформаційної, технічної, технологічної компетенції учнів на допрофільному рівні, спрямування підлітків щодо майбутньої професійної діяльності;

забезпечення наступно-перспективних зв’язків між загальною середньою і професійною освітою відповідно до обраного профілю.

---

[1] Жозеф Марі де Местр (1753-1821) – граф, французький публіцист, філософ, релігійний та політичний діяч. 

Компетентний вчитель, який він?

Педагогічна теорія – абстракція.

Її практичне застосування –

завжди високе мистецтво.

І. Підласий

Поняття «компетентність» (лат. competens - відповідний, здібний) означає коло повноважень будь-якої посадової особи чи органу; володіння знаннями, досвідом у певній галузі.

Сьогодні досить часто якість професійно-педагогічної підготовки вчителя розглядається через поняття «професійна компетентність». В теорії педагогічної освіти воно використовується паралельно з такими поняттями як-то: «професіоналізм», «педагогічна майстерність», «готовність до педагогічної діяльності».

Професійна компетентність учителя обумовлює його педагогічну майстерність. На думку А.С.Макаренка, педагогічна майстерність - це знання особливостей педагогічного процесу, уміння його побудувати і привести у рух. За його глибоким переконанням, оволодіти педагогічною майстерністю може кожен педагог за умови цілеспрямованої роботи над собою. Вона формується на основі практичного досвіду. Проте не кожний досвід стає джерелом професійної майстерності. Таким джерелом є педагогічна діяльність, осмислена з точки зору й суті, цілей і технологій; сплав особистісно-ділових якостей і професійної компетентності педагога. Аналіз світових тенденцій у галузі професійно-педагогічної освіти засвідчує зростання вимог до педагогічного професіоналізму і особистих якостей вчителя. На мою думку, основними проблемами, з якими зустрічаються вчителі у цьому тисячолітті, є: постійне ускладнення змісту освіти, гарантування високого рівня освітніх стандартів; самостійна постановка і вирішення творчих і дослідницьких завдань; ускладнення проблем виховання; безперервне оволодіння прогресивними технологіями навчання і виховання, новими досягненнями вітчизняного і зарубіжного досвіду; розв'язання складних професійно-педагогічних проблем, які вимагають інтеграції знань, практичних умінь і навичок із таких суміжних з педагогікою наук, як філософія, психологія, медицина, релігієзнавство, економіка, правознавство, кібернетика та ін.; робота в єдиному інформаційному середовищі, що передбачає раціональне використання інформаційних технологій у навчально-виховному процесі. Усе це може здійснювати лише вчитель з високою професійною компетентністю, розвиненими творчими, дослідницькими здібностями, високим рівнем інтелігентності, духовно-морального потенціалу, конкурентоздатності, ерудованості, здібностей до безперервної освіти.

Значимий учитель сьогодні - це професіонал і особистість. Він не просто займає робоче місце, а й прикрашає своїм особистим ставленням до того, що складає зміст його роботи. На педагогічну систему, що включає державні освітні стандарти, мережу освітніх установ, органи управління впливають державна політика, економічна і соціальна системи. Новизна ситуації в тім, що освіта теж може впливати на всі державні інституції, змінюючи ситуацію на користь підвищення якості життя. Щоб стати значимим, сьогодні необхідне практичне оволодіння тими видами педагогічної культури, до яких учитель готовий тільки теоретично. Потрібні практичні навички в роботі по-новому. Будь-яка робота має сенс тільки тоді, коли відповідає очікуванням тих, хто її замовляє (суспільство, керівники, учителі, батьки, самі учні). Отже, становленню якісної держави допомагає якісна школа, в якій творчо працює якісний учитель, технологічно грамотний і педагогічно культурний.

Профільна освіта: формування компетентностей продуктивної творчої праці на уроках математики

Актуальність проблеми дослідження.

  Школа ХХІ століття – це школа, в якій повинні реалізовуватись нові ідеї щодо організації освіти. У реформуванні середньої освіти в Україні в даний момент найактуальнішою проблемою є впровадження профільного навчання. Як наголошується в Концепції профільного навчання в старшій школі, новизна задач, які сьогодні постають перед профільною школою, потребує пошуку та розробки сучасних технологій навчання математичних дисциплін. Серед питань, що потребують вирішення у контексті організації математичної підготовки школярів у класах різного профілю у відповідності до сучасних умов і вимог, є впровадження лекційно-практичної системи, комп’ютерно-орієнтованих, модульних технологій навчання, створення нового покоління підручників, які потребують симетричної розробки інших компонентів навчально-методичного забезпечення. Однак, з огляду на зміни, внесені в програми з вивчення математики, широке впровадження лекційно-практичної системи потребує конкретних методичних рекомендацій, які б створювали для вчителів різних предметів (математики зокрема) певні орієнтири стосовно викладання курсів математичних дисциплін в 10-11 класах в умовах даної системи.

Теоретичне обґрунтування проблеми

Теоретичною основою досвіду стали концепції особистісно-орієнтованої освіти (Л.С. Виготський, Г.С. Костюк, С.Л. Рубінштейн, та ін.), дидактичні принципи розвивального навчання, сформульовані відомим психологом Л.В. Занковим , використання лекційно-практичної системи (О.О. Хмура), навчання швидкими темпами (В.Ф. Шаталов, Р.Г. Хазанкін), здійснення групового навчання математики (Г.І. Саранцев, І.С. Якіманська), укрупнення дидактичних одиниць (П.М. Єрднієв), використання комп’ютера на уроках математики (Жалдак М.І.), гуманістична психологія (І.Д. Бех, С.І. Подмазін, О.В. Сухомлинська, І.С. Якиманська).

 Величезний внесок до теорії і методики навчання математики в спеціалізованих класах і школах зробили відомі вітчизняні і зарубіжні  вчені: М.І. Бурда, Т.В. Колесник, Є.П. Нелін, З.І. Слєпкань, , М.І. Шкіль та ін.

Особливо значимими для вчителів є розробки В.Г.Коваленко, Т.М. Хмари, Л.П. Канакіної, які дають методичні поради, як можна реалізувати лекційно-практичну систему на уроках математики.

Отже, як показує вивчення психолого-педагогічної та науково-методичної літератури, результатів шкільного досвіду, впровадження лекційно-практичного навчання, модульних, інформаційно-комунікаційних технологій здобуло значного поширення в організації навчання в старшій профільній школі.

Характеристика умов, в яких формується досвід

Специфіка досвіду полягає в тому, що він створювався і впроваджувався в Гуляйпільському колегіумі «Лідер», де старша ланка навчається за гуманітарним та технологічним профілем. На викладання математики відведено 3 години. Дев’яті класи навчаються за програмою поглибленого вивчення математики (8годин). В навчальному закладі введено додаткові години з математики у старших класах, функціонують міжкласні факультативи. Кабінет математики обладнаний мультимедійною дошкою, проектором. У школі функціонує три комп’ютерні класи, які укомплектовані прикладним програмним забезпеченням з математики (Математика 5-6клас, Алгебра 7-9 клас, Геометрія 7-9 клас, Алгебра 10-11 клас, Геометрія 10-11 клас, GRAN).

         Над визначеною темою робота велася впродовж чотирьох років. За цей період вивчено теоретичні основи і практичний досвід з цього питання, створено матеріально-технічну базу, систематизовано засоби навчання, розроблено дидактичні матеріали і наочні посібники (комп’ютерні презентації).

Втілення в практику цієї проблеми стало успішним завдяки професійній компетентності керівництва колегіуму, психологічної служби, сприянню шкільної методичної служби.

Науково-педагогічна ідея та зміст досвіду

На початковому етапі моделювання досвіду було обрано мету дослідження, яка полягає у теоретичному обґрунтуванні, розробці та апробації окремих компонентів навчально-методичного забезпечення для 10-11-их класів різного профілю в умовах впровадження лекційно – практичної системи.

Об’єкт дослідження: процес навчання математики в класах поглибленого, технологічного, гуманітарного профілю.

Предмет дослідження: методика навчання математики в умовах комплексного застосування засобів навчання (мультимедійних технологій, ППЗ, дидактичних матеріалів), урізноманітнення типів і форм проведення уроків.

Гіпотеза дослідження: наявність навчально - методичного забезпечення, орієнтованого на використання сучасних технологій при вивченні математики у класах різного профілю, комплексне застосування засобів навчання дозволить підвищити якість математичної освіти школярів.

Завдання дослідження:

1. Вивчити нормативно-правові документи, науково-педагогічну літературу, матеріали кращого педагогічного досвіду з предмету дослідження.

2. Охарактеризувати цілі і завдання профілізації старшої школи на сучасному етапі розвитку системи шкільної освіти України.

3. Теоретично обґрунтувати доцільність використання у навчальному процесі комп’ютерно-орієнтованих, модульних технологій навчання, визначити методичні засади їх впровадження.

4.Проаналізувати підходи щодо планування навчального матеріалу за модульним принципом.

5. Визначити теоретико - методичні основи впровадження лекційно-практичної системи та її елементів при вивченні інтегрованого курсу математики.

6. Проаналізувати особливості тематичного планування вивчення навчального матеріалу для класів нематематичного профілю в умовах лекційно-практичної системи.

7. Розробити конкретні методичні рекомендації щодо організації та проведення уроків в класах різного профілю в умовах впровадження лекційно – практичної системи навчання.

Методи дослідження: вивчення нормативно-правової бази організації навчання математики; вивчення наукової, психолого-педагогічної, методичної, навчальної літератури; ознайомлення з передовим педагогічним досвідом; педагогічне спостереження; педагогічний експеримент; аналіз, систематизація, узагальнення матеріалів; математико-статистична обробка результатів педагогічного експерименту.

Новизна досвіду полягає в усуненні невідповідностей між обґрунтованою ефективністю лекційно-практичної системи навчання та відсутністю конкретних методичних рекомендацій для її використання в класах різного профілю.

Практичне значення: розробка технології навчання математики у класах різного профілю, методичних рекомендацій щодо планування та організації навчального процесу в умовах лекційно-практичної системи на уроках математики у класах різного профілю; розробка навчальних презентацій.

Апробація і впровадження досвіду здійснювалася на базі Гуляйпільського колегіуму «Лідер».

Ідея досвіду

Комплексне застосування засобів навчання як шлях до забезпечення якісної освіти школярів.

Інформація про автора

Продан Олена Олександрівна

вчитель математики та інформатики

Гуляйпільського колегіуму «Лідер»

Рік народження:	1971
Освіта:	вища, БДПІ ім..П.Д. Осипенко, 1993р
Спеціальність за дипломом:	вчитель загальнотехнічних дисциплін та праці
	вища, БДПУ, 2008р
Спеціальність за дипломом:	Математик, викладач математики та основ інформатики
	повна вища, БДПУ, 2009р
Спеціальність за дипломом:	Педагогіка і методика середньої освіти. Математика , викладач математики
Загальний педагогічний стаж:	22 роки
Стаж за фахом:	20 років
Категорія за результатами атестації:	спеціаліст вищої категорії, вчитель методист
Місце роботи:	Комунальний заклад «Гуляйпільський колегіум «Лідер» Гуляйпільської районної ради Запорізької області, працює з 1991 р.
Посада:	вчитель математики та інформатики
Нагороди: