Профільна освіта: формування компетентностей продуктивної творчої праці на уроках математики

Актуальність проблеми дослідження.

  Школа ХХІ століття – це школа, в якій повинні реалізовуватись нові ідеї щодо організації освіти. У реформуванні середньої освіти в Україні в даний момент найактуальнішою проблемою є впровадження профільного навчання. Як наголошується в Концепції профільного навчання в старшій школі, новизна задач, які сьогодні постають перед профільною школою, потребує пошуку та розробки сучасних технологій навчання математичних дисциплін. Серед питань, що потребують вирішення у контексті організації математичної підготовки школярів у класах різного профілю у відповідності до сучасних умов і вимог, є впровадження лекційно-практичної системи, комп’ютерно-орієнтованих, модульних технологій навчання, створення нового покоління підручників, які потребують симетричної розробки інших компонентів навчально-методичного забезпечення. Однак, з огляду на зміни, внесені в програми з вивчення математики, широке впровадження лекційно-практичної системи потребує конкретних методичних рекомендацій, які б створювали для вчителів різних предметів (математики зокрема) певні орієнтири стосовно викладання курсів математичних дисциплін в 10-11 класах в умовах даної системи.

Теоретичне обґрунтування проблеми

Теоретичною основою досвіду стали концепції особистісно-орієнтованої освіти (Л.С. Виготський, Г.С. Костюк, С.Л. Рубінштейн, та ін.), дидактичні принципи розвивального навчання, сформульовані відомим психологом Л.В. Занковим , використання лекційно-практичної системи (О.О. Хмура), навчання швидкими темпами (В.Ф. Шаталов, Р.Г. Хазанкін), здійснення групового навчання математики (Г.І. Саранцев, І.С. Якіманська), укрупнення дидактичних одиниць (П.М. Єрднієв), використання комп’ютера на уроках математики (Жалдак М.І.), гуманістична психологія (І.Д. Бех, С.І. Подмазін, О.В. Сухомлинська, І.С. Якиманська).

 Величезний внесок до теорії і методики навчання математики в спеціалізованих класах і школах зробили відомі вітчизняні і зарубіжні  вчені: М.І. Бурда, Т.В. Колесник, Є.П. Нелін, З.І. Слєпкань, , М.І. Шкіль та ін.

Особливо значимими для вчителів є розробки В.Г.Коваленко, Т.М. Хмари, Л.П. Канакіної, які дають методичні поради, як можна реалізувати лекційно-практичну систему на уроках математики.

Отже, як показує вивчення психолого-педагогічної та науково-методичної літератури, результатів шкільного досвіду, впровадження лекційно-практичного навчання, модульних, інформаційно-комунікаційних технологій здобуло значного поширення в організації навчання в старшій профільній школі.

Характеристика умов, в яких формується досвід

Специфіка досвіду полягає в тому, що він створювався і впроваджувався в Гуляйпільському колегіумі «Лідер», де старша ланка навчається за гуманітарним та технологічним профілем. На викладання математики відведено 3 години. Дев’яті класи навчаються за програмою поглибленого вивчення математики (8годин). В навчальному закладі введено додаткові години з математики у старших класах, функціонують міжкласні факультативи. Кабінет математики обладнаний мультимедійною дошкою, проектором. У школі функціонує три комп’ютерні класи, які укомплектовані прикладним програмним забезпеченням з математики (Математика 5-6клас, Алгебра 7-9 клас, Геометрія 7-9 клас, Алгебра 10-11 клас, Геометрія 10-11 клас, GRAN).

         Над визначеною темою робота велася впродовж чотирьох років. За цей період вивчено теоретичні основи і практичний досвід з цього питання, створено матеріально-технічну базу, систематизовано засоби навчання, розроблено дидактичні матеріали і наочні посібники (комп’ютерні презентації).

Втілення в практику цієї проблеми стало успішним завдяки професійній компетентності керівництва колегіуму, психологічної служби, сприянню шкільної методичної служби.

Науково-педагогічна ідея та зміст досвіду

На початковому етапі моделювання досвіду було обрано мету дослідження, яка полягає у теоретичному обґрунтуванні, розробці та апробації окремих компонентів навчально-методичного забезпечення для 10-11-их класів різного профілю в умовах впровадження лекційно – практичної системи.

Об’єкт дослідження: процес навчання математики в класах поглибленого, технологічного, гуманітарного профілю.

Предмет дослідження: методика навчання математики в умовах комплексного застосування засобів навчання (мультимедійних технологій, ППЗ, дидактичних матеріалів), урізноманітнення типів і форм проведення уроків.

Гіпотеза дослідження: наявність навчально - методичного забезпечення, орієнтованого на використання сучасних технологій при вивченні математики у класах різного профілю, комплексне застосування засобів навчання дозволить підвищити якість математичної освіти школярів.

Завдання дослідження:

1. Вивчити нормативно-правові документи, науково-педагогічну літературу, матеріали кращого педагогічного досвіду з предмету дослідження.

2. Охарактеризувати цілі і завдання профілізації старшої школи на сучасному етапі розвитку системи шкільної освіти України.

3. Теоретично обґрунтувати доцільність використання у навчальному процесі комп’ютерно-орієнтованих, модульних технологій навчання, визначити методичні засади їх впровадження.

4.Проаналізувати підходи щодо планування навчального матеріалу за модульним принципом.

5. Визначити теоретико - методичні основи впровадження лекційно-практичної системи та її елементів при вивченні інтегрованого курсу математики.

6. Проаналізувати особливості тематичного планування вивчення навчального матеріалу для класів нематематичного профілю в умовах лекційно-практичної системи.

7. Розробити конкретні методичні рекомендації щодо організації та проведення уроків в класах різного профілю в умовах впровадження лекційно – практичної системи навчання.

Методи дослідження: вивчення нормативно-правової бази організації навчання математики; вивчення наукової, психолого-педагогічної, методичної, навчальної літератури; ознайомлення з передовим педагогічним досвідом; педагогічне спостереження; педагогічний експеримент; аналіз, систематизація, узагальнення матеріалів; математико-статистична обробка результатів педагогічного експерименту.

Новизна досвіду полягає в усуненні невідповідностей між обґрунтованою ефективністю лекційно-практичної системи навчання та відсутністю конкретних методичних рекомендацій для її використання в класах різного профілю.

Практичне значення: розробка технології навчання математики у класах різного профілю, методичних рекомендацій щодо планування та організації навчального процесу в умовах лекційно-практичної системи на уроках математики у класах різного профілю; розробка навчальних презентацій.

Апробація і впровадження досвіду здійснювалася на базі Гуляйпільського колегіуму «Лідер».

Ідея досвіду

Комплексне застосування засобів навчання як шлях до забезпечення якісної освіти школярів.